|
Один з
етапів відродження національної самосвідомості, стремління до
освіти припадає на 30-ті роки 20 ст., коли в селі
утворювались осередки «Просвіта»,
« Каменярів »
гуртки « Рідна школа », імені
Б.Хмельницького , тверезості , « Відродження ». Провести якусь межу
між ними, увібрати в певні
рамки поле діяльності
кожного важко, бо часто
одні й ті ж молоді люди були членами
кількох товариств.
Явищем вартим
уваги істориків, та й не
тільки їх, є
діяльність членів товариства « Каменярі » , створеного
у 1932- 33 роки. На чолі з головою
І. Д. Фігурним
воно пропагувало політичні ідеї радикальної
партії, ідеї І.Я.Франка, хоч
властям його представляли як
спортивно - руханкове товариство, що
ставить собі за мету
виховання молодів в гарті та дисципліні. Програма товариства
була різнобічною. Вона складалася
з багатьох напрямків,
відповідно з якими
товариство ділилося на гуртки : історичний, у якому молодь
вивчала історію рідного краю, літературний, де
гуртківці вголос читали
твори кращих українських
письменників, драматичний,
господарсько-хліборобський.
З « Каменярами »
тісно співпрацювало товариство « Просвіта », яке тоді
очолював П. І. Шлапак. Члени товариства
збиралися в хаті - читальні
« Просвіти» (
так називали її надорожнянці ).
В 1923 році жителі с.Надорожна В.
Кавецький, М.Федорчук та ще кілька селян
звернулися до староства з проханням про
дозвіл заснувати в селі
хату-читальню.Такий дозвіл отримали через три місяці.Читальню спочатку
розмістили тимчасово в хаті І.Федорчука.Сюди сходилися люди, щоб почитати книгу
чи газету. Збирали і членські внески , бо хата-читальня мала свої витрати (на
книги,газети) . Заможні газди пожертвували по 5 злотих і купили радіоприймач
марки «Марком», який працював на батарейках..Два роки читальня розміщувалася по
чужих хатах, а далі більш енергійні господарі,зокрема М.Морикіт,О.Романюк,І.Федорчук,М.Кретович,І
Шлапак ,П.Доміна, Я.Антошків побудували нову хату-читальню. Будували читальню толокою. У будівництві брали участь
майже всі жителі села. 15 серпня 1926
року було завершено спорудження хати-читальні. Це було
місце, де обговорювалися політичні
новини, вирішувалися
громадські справи. Особливо популярним
це місце було
для молоді , які акумулювали в
собі ідеї прогресивних партій – національного
відродження та історії свого
народу. Тут члени товариства
читали своїм неграмотним односельчанам твори
українських письменників. При
товаристві «Просвіта » діяв
драмгурток , яким керував Іван
Рибінський. Особливо активними
учасниками товариства були
Присяжнюк Анастасія, Вітюк Марія, Романюк Ганна, Самборська Анелія,
Антошків Іван , Остапишин Петро.
В їх репертуарі
були п’єси « Назар Стодоля », « Лимерівна », « Украдене щастя », « В
неділю вранці зілля копала».
Відзначалися ювілеї відомих українських
письменників. П’єси
товариства ставили не тільки в своєму
селі, а й їздили
виступати в сусідні
села. У 1929 році у хаті-читальні зліва розміщувалася крамниця, а справа
клуб.Тут також навчалися учні 3-4 класів до обіду,бо в школі вміщувалися тільки
учні 1-2 класів. Ця хата проіснувала до 1939 року.
Просвітницьку роботу
на селі виконувала ще й
школа .На 1832 рік в селі
вже діяла парахіальна ( церковно - приходська )
школа. Колишні учні згадують прізвища вчителів : Міщерська , Сковронська, які навчали
рідної та польської мови.
Вони не входили до
товариства, але тісно з ним співпрацювали. Проіснувало товариство до 1939 року. Відтак розпалося
само по собі. В цей же
період розпалося і товариство « Каменяр » . Обидва голови товариств
були засуджені.
Шлапак
Петро Іванович - член ОУН . Заарештований в 1941 році. Особливою нарадою НКВС СРСР
засуджений на 8
років. Посмертно реабілітований .
Фігурний Іван
Дмитрович - член ОУН.
Заарештований 8.10.1940 р. на 10
років.
Обидва зникли і більше не подавали
вісточки про себе.
В 50-60 роках
товариство « Просвіта »
існувало неофіційно. Його очолив житель м. Тлумач Зіновій Ількович Завідовський
( 1937 р. н. ) Молодим юнаком
він прийшов працювати фельдшером до
села і зумів
організувати навколо себе
молодь. Молодих людей він
заохочував до спорту, до читання
преси і художньої літератури , під його
керівництвом був створений
один з найкращих в
районі драмгуртків .Районна влада ставилась до
нього з підозрою, але не забороняли виступати
в сусідніх селах, навіть
у сусідніх районах. Активними учасниками цього « руху»
були Рибінський Ярослав , Грам Михайло , Остапишин Михайліна ,
Остапишин Іван. В їх
репертуарі були п’єси
« Невільник », « Мартин Боруля »,
« Пошились в дурні », « На
першій гулі » та інші.
В 80-90 роках
активним учасником просвітянського руху
в селі була
Вітюк Олена Іванівна
(1948 р.н. ) – вчитель , заступник
директора школи. Під її
керівництвом було проведено
ряд загальносільських заходів.
Зокрема , у 1990 році
був освячений Державний
прапор для школи.
В тому
ж році відновлено
і освячено каплицю на
знак скасування панщини. У 1996 році урочисто відзначено 400- річчя
Берестейської унії, а в 1998
році - проведено заходи до
1000- річчя хрещення
Київської Русі.
Проведення цих
свят готувалися членами
« Просвіти » під керівництвом Вітюк О. І. Вже
традиційною стала « Хресна дорога », яку
під час
Великого посту з
молодими просвітянами готує
і проводить Олена
Іванівна .
Після відновлення
товариства як організації , його очолила Круховська
Галина Василівна ( 1960 р.н.)
вчитель за фахом. Члени
товариства в цей
час працюють над відродженням
звичаїв, традицій села. Під керівництвом
Круховської Г. В. було створено
драмгурток, до якого входили
просвітяни.
З 2000 року «
Просвіту » в селі очолила Пронюк
Ольга Ярославівна (1970 р.н), вчитель. Того ж року
урочисто відзначено 2000 – річчя
Різдва Христового і 580
років з моменту
першої згадки про
село.
Члени товариства
далі працюють над відновленням
сільських традицій , звичаїв. Так було
відновлено дівочу Меланку ,
щороку жителі села
масово святкують Великодні свята і
Різдво.
Члени
товариства збирають матеріал
з історії села, історії « Просвіти », її активних
діячів. Разом з « Молодою
Просвітою » зібрано фольклор
рідного села, створюється літературна зала
письменників Прикарпаття.
Щороку відзначаються
ювілеї відомих людей
України, державні свята.
Члени товариства
, зокрема Пронюк О. Я. І Пронюк
М. М. були учасниками
Помаранчевої революції.
Станом на 2010 рік
до товариства « Просвіта »
входять освітяни:
Вітюк Олена Іванівна
Круховська
Галина Василівна
Чабан Орися
Павлівна
Богович Оксана
Михайлівна
Дубей Наталія
Миколаївна
Пшенична
Оксана Іванівна
Барчук
Галина Ярославівна
Водославська
Алла Михайлівна
Водославський
Микола Миколайович
Пронюк
Ольга Ярославівна
Секрета Наталія
Ярославівна
Одуд Ігор
Васильович
сільський голова – Пронюк Михайло Миколайович
секретар
сільської Ради – Солован Галина
Михайлівна.
Надорожнянська « Просвіта»
тісно співпрацює з церквою , сільською Радою, підприємцями і всією
громадою села.
Матеріал
зібрала і підготувала Пронюк
Ольга Ярославівна – голова товариства « Просвіти ».
| 
