Учитель: Шановні учні, батьки, вчителі! Сьогодні ми з вами зібралися з приводу дуже радісного дня у житті наших любих першокласників і разом з тим, трішки сумного, адже сьогодні ми прощаємося з нашою найулюбленішою книжкою – Букварем. Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато цікавого. Зараз ми тут спробуємо відтворити частинку того, чому навчилися в класі.

Ведуча:
У далекому королівстві „Букварія” жив цар і звали його Буквар. І була у нього дружина – королева Математика. При дворі жив мудрий Міністр на ймення Мудрагель зі своїм помічником – пажем. Красунчик-паж ще тільки вчився чаклувати і тому у нього була чарівна указка, якою він міг творити чудеса. У королівстві „Букварія” жило 33 придворних літери. На лівій половині царства завжди лунали пісні, сміх, танці, бо там жили голосні звуки. А ми знаємо, що голосний звук співається. Ось і зараз там чути музику. І принцеси - голосні заспівають пісню „Дощик”.
Пісня.

Ведучий.
А на правій половині живуть приголосні звуки. Там чути шум, гам, тому що вони постійно сваряться за те, хто з них найкращий звук і біля якої голосної їм стояти.
А міністр постійно заспокоював розбишак.

Міністр.
- Досить вже сваритись. Давайте краще працювати.
(І міністр разом з королевою і пажем танцюють танок „Антошка”.)
Так жили собі звуки. Та одного разу стало сумно королю.

Буквар.
- Ох і сумно мені. Щось дуже тихо в моєму королівстві.
Математика.
- А ти поклич Міністра, він тобі допоможе.

Буквар.
- Мудрагелику, іди вже до нас!

Мудрагель.
- Слухаю, Ваша Величносте.

Буквар.
- Мудрагелику, придумай, будь ласка, що-небудь!

Мудрагель.
- Щоб звеселити короля, треба оголосити бал звуків.

Король і Королева.
Оголошується бал звуків!

Ведуча.
І почали прибувати гості. На бал приїхали принцеси-голосні – найголовніші в королівстві звуки, вони утворюють склад. І принци –приголосні
(хлопці стають навпроти дівчат ).
Паж
- А хто це плаче?
(Стоїть м’який знак і плаче. Підходить паж і питає.)

Паж.
- Чому плачеш?

М’який знак.
- Бо я Ь (м’який знак ) і звука не позначаю, а теж хочу на бал!

Паж.
- Не плач! Я допоможу тобі! Я не чарівник, я тільки вчусь. Будеш стояти біля приголосних і пом’якшувати їх, щоб вони стали добрішими, лагіднішими і не сварились ніколи.
(Паж веде м’якого знака в коло)
Паж.
А зараз - Вальс
(Король запрошує Королеву. Міністр – Пажа. Весь клас танцює вальс дружби)
Королева.
- Досить вже танцювати. Хочу вже чогось чарівного!

Паж.
- Хай всі потраплять у „Країну Мрій”!

Ведуча.
- Сам Міністр Мудрагель потрапив у Лісову школу.

(Парта, маски, тетріс; портфель, дзвінок; портфель з іграшками )
(Міністр дзвонить у дзвоник )
(Учні в масках звірів розказують слова)

1-й учень.
Цвіте терен, цвіте ясний,
А цвіт опадає.
Хто до школи ще не ходить,
Той горя не знає.

2-й учень.
Просила мене мати.
Іди грамоту вивчати.
Будеш вміти рахувати
І писати і читати.
Будеш все на світі знати.

3-й учень.
Несу я портфеля,
Руки одпадають.
Очі мої ясні
На ходу дрімають.

4-й учень.
(лунає дзвоник)
І дзвінок я чув,
Зовсім не забув.
Маю сили встати,
Але під столом
Тетріс в мене є
Хочеться пограти.
Ведучий
А королева мріяла бути вчителькою математики.
(Звучить пісня 2х2=4 )

(Виходять Королева і 8 учнів)

Математика
Добрий день, я – Математика
Один, два, три, чотири, п’ять
Вміють діти рахувать.
Але хто мене не знає
Хай даремно не гуляє
Як уроки діти вчать
Ставлю їм дванадцять
А хто вчить їх трохи гірше
Ставлю трієчку, не більше.

Сценка 1.( Король, Королева, Вовк)

Король.
- 4 яблука розділити порівну на двох

Вовк.
- Не буду ділити, я сам з’їм

Королева.
- Що, всі?

Вовк.
- Що не з’їм, то надкушу.

2-й учень.
Я вітаю вас, малята,
В це букварикове свято
Гарний ключ вам дав у дар
Мудрий до всіх знань Буквар
А мені цікаво знати
Чи навчились рахувати?
(Всі діти разом.)
- Так!

3-й учень.
- Під час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту.
4-й учень.
- Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 400 художніх книжок.
5-й учень.
- Списано в зошитах багато десятків сторінок, зароблено 709 дванадцяток, 440 одинадцяток, 101 десятка і трішечки двійок.
6-й учень.
- Загублено 5 поганих звичок, 17 ручок, 20 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків.
7-й учень.
- Над важкими правилами поламано 5 голів, зламано 4 стільці і 1 палець, порвано 6 ранців і троє штанців.
8-й учень.
- На території школи розбито 1 клумбу, 6 носів, 2 шибки.
9-й учень.
- Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.

Ведуча.
- А чому насправді вчать у школі?
(Всі учні співають пісню „Вчать у школі”)

Пісня «Першокласник XXI століття»
Задають все більше нам
Вчителі уроків.
Я зібрав комп'ютер сам,
А мені ж сім років!
Ще довести задали
Власну теорему.
Ой, коли ж писать, коли
Твір на вільну тему?
Що ж мені робити?
Ой-ой-ой!
Вчусь я витрачати час
Дуже ефективно:
В три гуртки я записавсь,
В секцію спортивну.
А щоночі уві сні
Вчу англійську мову.
Як хотілось би мені
В дитсадочок знову!
Як же далі жити?
Ой-ой-ой!

Ведуча.
М’який знак у Країні Мрій був Чомусиком. І зараз він розкаже про себе.

Чомусик.
- Я був маленький і всіх питав „Чому”?
Мама мовить:
Дивись, уже дев’ята година!
А я кажу:
- Чому?
Мені кажуть:
Іди спати!
І я знову кажу:
- Чому?
Мені говорять:
Тому, що пізно.
А чому пізно?
Тому, що дев’ята година!
А чому дев’ята година ?
І мене за це називали Чомусиком. Мене всі так називали, а насправді мене звуть ____________.
Ведуча.
У Країні Мрій Король потрапив у місто „Алфавіт”

Король (Буквар).
Дивлюсь я в Букварик
Та й думку гадаю:
Я ж – славний школярик,
Чудово читаю.
О, дякую, Боже, що розуму дав, -
Всі тридцять три букви
Я запам’ятав.
Хотів би я рицарем стати,
Букви в слова складати
Гей, мої помічники, скоріше до мене!

(Сім хлопців складають слово „Алфавіт”)
Веселе місто „Алфавіт”.
В нім кожне слово – цілий світ.
В нім кожна літера жива –
Із них складаються слова.
Ви розпізнати їх зуміли?
Запам’ятали? Зрозуміли?
Тоді до зустрічі в книжках.
Бажає вам щасливих літ
Веселе місто „Алфавіт”. (хором)

Паж.
Добрий Букварику, мудро книжко.
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудемо ніколи про тебе.

Міністр.
Спасибі тобі за науку.
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Учень.
То ж давайте, браття,
Грамоту вивчати,
Щоб пишались нами
І мамуся, й тато.
І Вкраїно – мати. Гей! Гей!

Ведуча.
Шановні вчителі,батьки, діти, гості нашого сьогоднішнього свята! Ось і переглянули перші кроки своїх дітей у Країні Знань. Ви побачили, що діти дружать з гумором, співають, танцюють.
Навчились читати, писати, спілкуватися рідною мовою. Батьки, милуйтеся своїми дітьми і радійте кожному кроку своєї дитини в школі і в житті. Взагалі всі учні класу живуть в мирі, дружбі й злагоді.

Король (Буквар).
- Тож наказую! Подарувати книжку „Буквар” королівству „ Школа № 2”, щоб інші діти теж могли вчитись. Хай буде так!

Учень 1. На святі веселому ми побували.
Учень 2. Співали, сміялись та жартували.
Учень 3. Та скільки б не гуляти, а прощатись час.
Усі. Щиру ви подяку батьки прийміть від нас.
Хай про перші наші кроки .
І круті стежинки.
Нагадають вам сьогодні
Веселі смішинки.

Хлопчик. Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на ма¬ленькі батьківські збори.
Тато. Що це за маленькі батьківські збори?
Хлопчик. Так на них будуть тільки ти і наша вчителька.

Хлопчик. Мамо, яку сорочку ти мені даси сьогодні в школу?
Мама. З короткими рукавами. А що?
Xлопчик. Та щоб я знав, доки руки мити.

Тато. Сашко, ти що, до школи не йдеш?
Хлопчик. Ні!
Тато. Чому?
Хлопчик. Вчителька просила, щоб до школи сьогодні при¬йшов ти.

Мама. Як це так, доню! Я ж просила тебе, коли йшла на роботу, щоб ти підмела в кімнаті. А ти цілий день прогуляла і забула про моє прохання.
Дівчинка. Чого це я забула? Я весь час тільки і думала, чи будеш ти мене сварити, що я не підмела.

Учень 4.
От батьки в нас молодці! '
Держать міцно нас в руці.
Просим нас не відпускати,
Щоб всю школу не злякати!

Учень 5.
Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні, веселі,
Радійте за нас
Всі
Ми всі перейшли у другий клас!

1к Приготуйте фотоплівки
І зніміть на згадку нас.
Заспіває вам частівки
На прощання — перший клас.
Приспів:
Небо синє й голубе,
Перейшли ми в 2-Б.
2к Як були ми ще малими,
Всі казали: малюки!
А тепер не малюки —
Ми вже справжні козаки!
Приспів.
Небо синє й голубе,
Перейшли ми в 2-Б.